Так як зовнішні конструкції не несуть вирішальною навантаження в споруджуваному будинку, ці частини будівлі нерідко залишають до закінчення будівництва. Проте, не можна забувати, що тераси, балкони, сходи, навіси і т. д. можуть бути і несучими конструкціями, а їх оформлення обов’язково повинно вписуватися в обробку фасаду основної споруди. Тому (якщо дозволяють час і кошти) зовнішні конструкції варто монтувати одночасно з основним об’єктом щоб уникнути проблем з некрасивими стиками.
Якщо під зовнішні конструкції передбачений фундамент, його бажано закладати одночасно з основним фундаментом. При цьому слід бути особливо уважним до кліматичних факторів, зокрема враховувати середню глибину промерзання грунту в даній місцевості. Заощадивши на фундаменті, забудовник ризикує отримати серйозні дефекти, а іноді і руйнування всієї конструкції.
Каркас зовнішньої конструкції найкраще виготовити з деревини, просоченої під тиском. Цей же матеріал нерідко використовують і для поверхневої обшивки, проте останнім часом намітилася тенденція до використання в цій якості осики і вільхи. Деревина цих порід не вимагає обробки поверхні, оскільки декоративним є сіруватий або тепло-коричневий вид, який дерево набуває під впливом погодних факторів. У західному регіоні особливо поширена модрина, тому що вона добре поводиться при розпилюванні. Дана порода незамінна у вологих місцевостях завдяки високій стійкості до гниття.
Більшість проектів передбачає виконання несучих частин зовнішніх конструкцій з бруса того ж перетину, що і інших елементів будинку. В обшивці краще використовувати пиломатеріали тій же обробки, що і основна обшивка. Якщо окремі моменти не обумовлені в проекті, при виборі розпилювання слід керуватися практичними міркуваннями. Елементи, яких часто торкаються голою рукою (меблі, перила) краще виготовити з оструганного і ретельно ошкуренного дерева. Навпаки, підлоги зовнішніх конструкцій краще зробити з тонкорозпилюваних дощок, залишивши їх трохи шорсткими. На відміну від підлоги всередині будинку, зовнішні конструкції піддаються розмокання від дощу, при цьому занадто гладка підлога стає небезпечно слизьким.
Для приєднання зовнішніх конструкцій краще всього гарячеоцинковані кріпильні елементи. Якщо такі конструкції є невід’ємними складовими основної будівлі, для них слід оформити весь пакет дозвільних документів, передбачений відповідними органами влади. До початку будівництва всі технічні рішення потрібно узгодити і затвердити, щоб не наражати на небезпеку майбутніх мешканців.